Як тільки дитина навчилася складати слова у питання, вона починає спантеличувати батьків все сильніше з кожним днем. Це природно, адже батьки – найбільш вичерпне джерело інформації про навколишній світ. Але деякі дитячі питання викликають справжню розгубленість у дорослих. Як же відповідати на подібні питання правильно?
5 порад, як краще відповісти на складні запитання малюка
На щастя, більшість питань у дітей дійсно прості. Але є і такі, від яких навіть найосвіченіший дорослий може розгубитись. Зазвичай, ці питання або вимагають комплексної та розгорнутої відповіді, або просто зачіпають теми, які викликають сором. Яке б питання ви не почули від дитини, дотримуйтесь цих правил:
- Не вигадуйте. Рано чи пізно, будь-який обман розкриється. Багатьом батькам легше збрехати, сказавши, що немовлят знаходять в капусті, але які шанси, що в дошкільному закладі друзі малюка не допоможуть викрити цей обман? В цьому випадку ви ризикуєте підірвати довіру дитини, а це може призвести до проблем у спілкуванні на довгі роки. Тому приховувати правду – недалекоглядна та безперспективна стратегія.
- Менше деталей для підступних тем. Так, можна не вдаватися до зайвих подробиць, особливо в ранньому віці, якщо це стосується непростих тем. Якщо питання складне – говорите просто, але по суті. Коли малюк цікавиться, звідки він з’явився – відповіді «з животика мами» йому буде цілком достатньо.
- Не приховуйте, якщо самі не знаєте відповідь. Відповідайте малюкові правдиво, адже людина фізично не може знати всі відповіді. У іншому випадку, ви можете запропонувати пошукати інформацію разом, скориставшись енциклопедіями або подивившись тематичну лекцію в інтернеті.
- Не видавайте себе, якщо питання вас насмішило. Своїм сміхом ви можете дати зрозуміти дитині, що його питання дурні або безглузді, а це може залишити негативний слід на його допитливості. Схильність до нових знань – це прекрасно, тому відносьтесь до будь-якого питання, навіть комічного, з усією серйозністю. Також, не проявляйте свого роздратування – це теж негативно впливає на бажання дитини пізнавати щось нове.
- Аналізуйте питання малюка. Іноді діти задають питання, які можуть сповіщати про певні душевні сумніви, страхи або комплекси. Якщо у крихітки з’являються не за віком філософські питання – завданням мами і тата є оцінка психологічного стану дитини, обговорення, що у дитини на душі. Якщо ви помітили тривогу або занепокоєння – дайте зрозуміти малюкові, що ви його любите, оберігаєте і що він з вами в цілковитій безпеці.
Будьте терплячими і уважними батьками, і тоді ваші діти почерпнуть із віку «чомучки» максимум користі.
Топ складних питань і як на них відповідати
Ми зібрали найпоширеніші питання, які може задати ваша дитина і можливі варіанти відповідей на них.
Як я з’явився?
Зазвичай діти починають цікавитися цією темою у віці від трьох років. Як ми вже говорили, в ранньому віці достатньо пояснити, що діти з’являються з животиків їх мам. Якщо ви зіштовхнулись з цим питанням у більш старшому віці, можна звернутись за допомогою до дитячих книг на цю тему. Схожої дитячої літератури дуже багато, і там завжди в захоплюючій і зрозумілій дітям формі пояснюють основи запліднення, виношування і пологів.
Чим відрізняються хлопчики від дівчаток?
Хоч питання складне і незручне, але найкраща відповідь – так влаштована природа. На хлопчиків і дівчаток поділяються всі тварини: собаки, ведмеді, дельфіни, і т.д. Навіть рослини діляться на рослин-дівчаток і рослин-хлопчиків. Коли вони підростають, це допомагає їм заводити дітей. Але в усьому іншому і дівчатка, і хлопчики дуже схожі.
Чому люди помирають? Ти помреш? А я?
Батькам в такій розмові потрібно триматися спокійно, не розвиваючи тривогу в душі у малюка. Поясніть цей процес влаштуванням природи, що все на світі коли-небудь помре. Це неминуче, але з тобою це трапиться нескоро. Перед цим, кожна істота проживає чудове життя, сповнене пригод і приємних моментів, тому потрібно насолоджуватися життям і не думати про його кінець.
Що з тією людиною?
Коли діти вперше бачать людей, які помітно відрізняються від всіх інших – вони не можуть стриматися, щоб не ткнути в нього пальцем і не запитати у батьків, що не так з цією людиною. Це не найприємніший момент, але поговоривши про це хоча б один раз, дитина навряд чи буде повторювати це питання.
Можна розповісти малюкові, що не буває однакових людей і у всіх нас є свої особливості. Ми набуваємо цих особливостей або генетично (від мам і тат), або через непередбачувані обставини. Обов’язково наголосіть на тому, що зовнішні відмінності не впливають на інші якості людини, і незалежно від того, як вона виглядає – вона може бути хорошою, доброю і розумною людиною.
Якщо подібне повторюється – варто розповісти про правила етикету, так як мало кому приємно, коли в нього тикають пальцями і обговорюють.
Чому тобі це можна, а мені – ні?
Іноді дитина починає цікавитися не найкращими звичками батьків. Наприклад, може попросити за вечерею налити йому вина, яке ви п’єте. Або побачити курця на вулиці і зацікавитися цією звичкою. Малюкові складно зрозуміти, чому іншим щось можна робити, а йому не можна. Це незручне запитання, але хороший привід для розмови про погані звички.
З чого ж розпочати? Розкажіть про те, що вам самим не подобається ваша погана звичка, і ви б з радістю від неї відмовилися, якби могли. Донесіть інформацію про те, якої шкоди організму приносять алкоголь, куріння і подібні заняття. Якщо дитина не дуже вражена потенційною шкодою, можна показати фото легень курця або наслідки алкоголізму.
Чому я такий (така)?
Починаючи ходити до дитячого саду або школи, дитина так чи інакше починає порівнювати себе з іншими. Порівняння не завжди йде на користь дитині, особливо якщо вона має якусь помітну особливість (колір волосся, окуляри, дефекти мови і т.д).
Знову все пояснить задумка природи: «Ти такий, тому що таким тебе створила природа. Ти унікальний, як і всі навколо, і такого як ти більше немає на всьому білому світі. І немає нікого краще або гірше, просто всі люди різні, і це чудово».
Чому в інших є, а у нас немає?
Чим старша дитина, тим більше вона порівнює себе зі своїми друзями. Як правило, діти починають це робити в молодшому шкільному віці. Діти помічають, що в когось є великий будинок, батьки інших дітей їздять на машині, інші діти користуються більш новими гаджетами. З цього і виникає питання: «Чому у когось є те, чого немає у нас?».
Краще не обговорювати з дитиною фінансові можливості вашої родини, а уроки фінансової грамотності проводити далеко від порівняння з іншими сім’ями. Кращим аргументом буде те, що вашій родині поки це не потрібно. Наприклад, вам поки не потрібен великий будинок, адже і цей вас повністю влаштовує. Але якщо, припустимо, в сім’ї з’явиться ще одна дитина – можливо, ви подумаєте про більш комфортне та просторніше житло.
Ще одна порада батькам!
Запорука гарного виховання і довірливих відносин – любити своїх дітей, ставитися до них з повагою, уважно вислуховувати і ніколи не обманювати. Звичайно, неможливо знати все про виховання дитини, але в сучасному світі з величезною кількістю корисної літератури для дітей та їх батьків, вам буде легше зрозуміти як допомогти малюкові на різних вікових етапах життя: до школи, в школі і в дорослому житті.
