Наявність кордонів та правил у житті дитини дає їй відчуття безпеки. Встановлюючи рамки, батьки роблять життя дитини зрозумілим. Головне, дати зрозуміти, що в межах цих рамок дитина може діяти і розвиватися вільно. Але, ставлячи обмеження, батьки часто стикаються з проблемою нерозуміння дитиною їхньої користі, тому щеплення дисципліни може бути важко.
Що означає дисциплінувати
То як прищепити дитині дисципліну? Спочатку розберемося, що саме батьки очікують від дисципліни.
Дисциплінована дитина – це не та, яка завжди слухняна, тиха і спокійна, але та, яка знає і розуміє правила, поважає і приймає межі кожного і свої також. Не всі поради відповідають усім дітям. Деякі діти дуже чутливі та їх ранить навіть м’яке зауваження. Інші ж, як іноді може здаватися, взагалі всі повз вуха пропускають. Немає універсального способу, і кожен з батьків підбирає свої шляхи на дитини, грунтуючись своїх відчуттях і розумінні, і навіть на реакціях самого малюка.
Єдине, всі фахівці зійшлися на думці, що надмірність заборон, покарань та постійне множення правил негативно впливає на дисципліну. Кордони добре, але й свобода також має бути.
Працюйте з думкою про майбутнє
Діти вередують з будь-якого можливого приводу. Кожна мама у певний період життя дитини стикається з такими проблемами. То він не хоче на вулицю, то не хоче додому, не чиститиме зуби, не спатиме, хоче мультики (печиво, на гойдалці та ін.). І це нормально, адже він лише вчиться справлятися зі своїми бажаннями, протестами, вивчає межі та можливості.
Робота над дисципліною – це робота над майбутнім дитини, над її вміннями протистояти зла і жити в соціумі. Заздалегідь промовляйте межі та часові рамки. Діти можуть не зрозуміти, що таке 5 хвилин, але зрозуміють, що можна востаннє спуститися з гірки, або з’їсти останнє печиво, що потрібно спочатку почистити зуби, і тільки тоді можна почитати книгу.
Якщо ви знаєте, що дія може вийти з-під контролю – встановіть відразу рамки. Наприклад, перед тим, як відкрити доступ до цукерок, проговоріть, скільки їх можна з’їсти, коли дитина може взяти їх (може, після того як з’їсть котлету).
Правила та розпорядок дня
Встановлені правила повинні бути для всіх, кожен член сім’ї повинен дотримуватись встановленого розпорядку та правил. Якщо їх порушуєте ви, то дитина теж ніколи їм не слідуватиме. Не тільки у дитини має бути дисципліна, у батьків також. Використовуйте метод заохочення та покарання. Поставте умови – “солодке тільки після їжі”, не хоче їсти, він має на це право, але й солодкого також не отримає (або отримає пізніше, після їжі).
Також не варто йти на поступки і дозволяти трохи більше або менше дозволеного, тому межі стають розмитими, незрозумілими та необов’язковими у розумінні дитини. Батьки повинні твердо стояти на своєму рішенні, не треба йти на поводу у дитячих маніпуляцій. Якщо правило постійно порушується, то, можливо, його варто скасувати або переглянути.
Чіткість та лаконічність
Діти не розуміють і не сприймають довгих та завантажених пояснень. Все сказане вами повинно мати чітку та зрозумілу форму, а говорити потрібно, дивлячись у вічі дитині. Слова, сказані в спину, вічне перепитування чи повторення сказаного втрачає свою цінність та сенс. Не забувайте, чи ви озвучуєте вимогу, а не ведете переговори, не варто постійно уточнювати «Добре?».
Менше заборон
На постійні “ні”, “не роби так”, “не стрибай”, “не кричи” дитина може відреагувати протестом. Як доросла і досвідчена людина, ви можете підказати малюку, чим може замінити непотрібні дії. Запропонуйте йому: «Ти дуже хочеш покричати? Але вдома в мене від цього голова болить. Давай вийдемо в ліс і покричемо там» або «Дивись, іграшки розкидані, треба їх зібрати, давай зробимо це разом».
Поясніть причини
Діти просто не розуміють, чому не можна робити щось. Вони ще маленькі та недосвідчені. Не розуміючи заборону, дитина може сприймати її як виклик і робити все навпаки. З цієї причини часто виникають проблеми із заборонами, які стосуються небезпек «не чіпай духовку, буде боляче, вона гаряча». Спробуйте використати заохочення за хорошу поведінку. Виховання завжди має бути з любов’ю, малюк повинен це відчувати.
Варто також уникати абстрактних понять «так погано, негарно». Якщо ви не можете пояснити причину свого «ні», краще перегляньте, чи актуальна ця заборона. Намагайтеся завжди сформулювати спочатку собі всі правила і тоді пояснюйте дітям, чому чогось не можна.
Гасіть свій гнів
Буває таке, що емоція захльостує, і ви ніяк не можете її стримати. У такий момент краще взагалі не торкатися дитини ні словами, ні фізично, доки ви не зможете заспокоїтися.
Якщо ви не можете достатньо контролювати свої дії, вийдіть на балкон, подихайте, помийте підлогу, робіть те, що вас відволікає, заспокоює. Спробуйте віднайти свій унікальний засіб. І тільки знайшовши баланс, звертайтесь знову до дитини. Жодне фізичне покарання чи крик не принесуть достатнього виховного ефекту. Єдине, чого можна досягти – дитина буде залякана і слухняна. Але хіба така ваша мета?
Діти мають надзвичайну властивість, їх можна наповнити теми навичками, які ми вважаємо за потрібне. Показуючи агресію, ми вчимо цьому дітей, якщо показати, як упоратися з негативною емоцією, то й дитина також опанує цю навичку.
Підключаємо додаткові способи дії
Гра та казки – це та мова, яка зрозуміла кожному, універсальний метод впливу та навчання дитини. Існує багато терапевтичних казок, історій. Чи не хоче малюк прибирати іграшки? Розкажіть казку про зайчик, який також не забирався в кімнаті, і що з ним в результаті сталося, не забувайте про позитивне закінчення. Обов’язково додайте результат, як цей зайчик виправився, і як добре йому стало жити. Таких казок можна придумати безліч або скористатися тими, хто вже має, якщо фантазії і ресурсу на вигадування вже немає.
Через рольові ігри можна навчати карапуза. Пограти в прибирання будиночка з ляльками або в мішутку, який всіх ображав, і, звичайно, повчальне закінчення гри. Окрім рольових ігор з маленькими дітьми також добре працює оформлення будь-якого обов’язку. Наприклад, влаштувати змагання, хто потрапить іграшкою в ящик (наприклад, закидати так розкиданий конструктор).
Не все одразу
Маленькій людині потрібен час на засвоєння корисних навичок. Наберіться терпіння. Пам’ятайте, ваше завдання виростити самостійну, самодостатню людину, яка не боїться приминати рішення, не боїться наслідків. Того, хто буде здатний упоратися з будь-яким трудом. Хто зможе підлаштовувати свою поведінку за обставин, контролювати її.
Немає чарівної пігулки, щоб досягти довгострокового позитивного результату, доведеться витратити багато сил і часу. Не забувайте також працювати і над собою, з прикладу діти вчаться значно краще, простіше, швидше.
