Не кожна дитина дошкільного віку може легко адаптуватися в дитячому садочку. Головним показником складнощів є небажання відвідувати заклади дошкільної освіти. Проявом цього стають істерики, з якими стикаються багато батьків. Часто батьки не знаходять правильного вирішення проблеми, і тому сльози тривають протягом декількох місяців. Внаслідок цього малюк отримує моральну травму, а знаходження в дитсадочку стає для нього справжнім випробуванням.
Увагу дрібницям: вибираємо садочок правильно
Уникнути класичних проблем, пов’язаних з небажанням дітей відвідувати садок, а також зробити похід в заклади дошкільної освіти приємною прогулянкою, можна за умови правильної розставлення пріоритетів. Основні вимоги, які допоможуть батькам і дітям знайти спільну мову, а також виключити емоційне навантаження при відвідуванні дитячого садочка, і обрати заклад, в якому малюкові буде комфортно.
Інтер’єр і обладнання
Маленькій дитині в дитячому садочку має бути комфортно. Наявність нових цікавих іграшок і простора ігрова кімната, яка приваблює своїм дизайном, – це те, що повинно сподобатися вихованцю з першого погляду. Живий або спортивний куточок всередині групи, місце для активних ігор і зручні меблі також здатні зацікавити малюка. У нього з’явиться бажання грати з однолітками та займатися творчістю, а згодом і навчатися нового та цікавого. Наявність: Наявність:
- знаряддя в спортивному залі,
- декорацій в музичному класі,
а також, яскравих функціональних вуличних майданчиків для активного проведення часу і захопливих ігор на свіжому повітрі, де маленька людина зможе відчути себе супергероєм, також позитивно впливають на психіку дитини. Це налаштовує на потрібний лад, і тому в очікуванні приємних емоцій малюк йде в садочок без сліз і капризів.
Вихователь – це не мама
Добрий, веселий та чуйний вихователь і турботлива нянечка, здатні допомогти дитині швидше адаптуватися в новому колективі. Малюк, не бачачи різниці між ставленням до нього мами та чужої людини, під опікою якої він залишається протягом декількох днів на тиждень, не вважає за потрібне привертати до себе увагу капризами або плачем. У малюка не спостерігається страх бути відкинутим, і це дозволяє звикнути до нової обстановки за короткий час. Але пам’ятайте, що любов до дітей – зовсім не головна якість педагога. Професіоналізм і вміння знайти спільну мову з дітьми, наявність власної думки та вміння побачити в малюку особистість, а також прагнення стати для дитини надійним захистом і опорою – саме ці фактори відіграють ключову роль у виборі викладацького складу. Вихованець також не повинен любити вихователя, але він обов’язково повинен поважати його.
Освітня програма
Обов’язково враховуйте таланти своєї дитини та її бажання. Нові іграшки, цікаві та захопливі заняття, хореографія, вивчення іноземних мов, а також розвиток особистості відповідно до інтересів гарантують відсутність проблем з походом в дитячий сад. Обирайте заклад, в якому освітня робота буде вестися відповідно до
інноваційних розробок у сфері виховання. Це дозволить створити ідеальні умови для розвитку особистості дитини та полегшить навчання в початковій школі.
Підготовка до відвідування закладів дошкільної освіти
Не забувайте, що маленька людина відрізняється від дорослої лише своєю фізичною безпорадністю. Діти здатні чути та розуміти, вміють усвідомлювати складність ситуації та сприймати адекватне звернення. Але разом з тим діти – це маленькі, але дуже вмілі маніпулятори. Одне слово батька, яке можна сприймати, як слабкість, – і вже завтра дорослий знаходиться у владі маленького поневолювача. Саме тому підготовка до відвідування дитячого дошкільного закладу повинна вестися протягом деякого часу. Загальна вимога дорослого має бути сформульована в доступній для розуміння малюка формі, а позиція – залишатися незмінною незалежно від обставин.
Режим дня
Не забувайте, що маленька людина відрізняється від дорослої лише своєю фізичною безпорадністю. Діти здатні чути та розуміти, вміють усвідомлювати складність ситуації та сприймати адекватне звернення. Але разом з тим діти – це маленькі, але дуже вмілі маніпулятори. Одне слово батька, яке можна сприймати як попуск, – і вже завтра дорослий знаходиться у владі маленького поневолювача. Саме тому підготовка до відвідування дитячого дошкільного закладу повинна вестися протягом деякого часу. Загальна вимога дорослого має бути сформульована в доступній для розуміння малюка формі, а позиція – залишатися незмінною незалежно від обставин.
Чесність і довіра
Довіра також допоможе дитині позбутися страху. Завжди чесно кажіть синові або дочці, куди вирушаєте після того, як залишите його або її на піклування вихователів. Прискорити процес звикання можна за допомогою бесіди про необхідність відвідування закладу дошкільної освіти, розмов про те, як пройшов день, і чого нового і цікавого малюк навчився там. Довірчі відносини будуйте на простих побутових прикладах у формі гри, і постарайтеся щодня виконувати нескладний «ритуал» по дорозі додому, під час якого:
- цікавтеся, з ким дружить малюк, і що він їв на обід;
- дізнайтеся, що розповідала вихователь, яку пісню розучували на музичному занятті;
- запитаєте, що запам’яталося дитині найбільше, а який момент був неприємним.
Прийшовши додому, намагайтесь захопити сина або дочку грою, прочитайте казку, помалюйте, погуляйте або виконайте разом роботу по дому. Спершу не залишайте малюка самого в кімнаті: присутність дорослих дозволить відчути захист і підтвердить внутрішні здогади про те, що батьки його люблять і потребують його. Згодом у дитини виникне звичка ходити вранці до садочка, а ввечері повертатися додому до мами, тата й улюблених іграшок. Примхи та сльози підуть в минуле, а малюк буде із задоволенням самостійно збиратися в садочок.
Дорогою до садочка
Ритм сучасного життя є причиною постійного поспіху. Маленька людина, залишена в дитячому садочку батьками, які поспішають скоріше дістатися на роботу, не завжди здатна зрозуміти, чому мама або тато так швидко намагаються звільнитися від неї. Щоб уникнути психологічної травми, фахівці радять не тікати на роботу, ледь дитина переступить поріг групи дитячого садка. Найчастіше ще незріла психіка дошкільника сприймає батьківський поспіх, як бажання позбавитися. Звідси сльози при зборах, небажання проводити гігієнічні процедури, опір виходу з дому. Дитиною рухає страх самотності, й тому вона намагається привернути увагу до власної персони на порозі групи, викликаючи сльозами й істериками жалість до себе. Замість того щоб розібратися в ситуації та знайти компроміс, багато батьків в прямому сенсі ховаються від проблем. І тоді проблеми починаються у відносинах з дитиною. Допомогти подолати дитячий страх і навчити любити свій дитсадок здатні рольові ігри батьків і дітей. Найкращий вихід – запропонувати дитині побути вихователем, а дорослому виступити в ролі вихованця. До гри можна долучити й улюблену іграшку. У мить, коли дитина зрозуміє, що вона знаходиться в повній безпеці, її внутрішній світ налаштуватися на потрібний лад. Досвідчені педагоги радять перетворити дорогу в дитячий садочок в ритуал. Можна придумати цікаву історію, героями якої будуть батьки і дитина, а потім регулярно розігрувати сценку по дорозі в заклад дошкільної освіти. Обов’язковою умовою гри є позитивний результат. Повернення додому також можна зробити цікавим для дошкільника. Хвилина уваги й пара хвилин на гойдалках по дорозі додому покажуть дитині, що її думка не байдужа батькам. Водночас правильне пояснення причин, які не дозволяють покататися на тих же гойдалках дорогою в дитсадочок, допоможуть уникнути сліз. Намагайтеся завжди відводити в сад і забирати дитину в один і той же час: дитина повинна бути впевнена в тому, що вдома на неї чекають, і знати, що вранці треба знову йти в садок. Батькам слід пам’ятати, що синові чи доньці не можна обіцяти нагороду за відвідування дитячого садка. Це не робота, і отримувати гроші, дорогі іграшки або інші подарунки тільки за те, що день почався без сліз та істерик, неможливо. Малюк повинен розуміти, що його перебування в закладі дошкільної освіти – це норма, а не подія, яка виходить за загальноприйняті рамки, тому ходити в садочок потрібно щодня. Знаходити підхід до кожної дитини та допомагати розбиратися у проблемах з дітьми дошкільного віку вміють досвідчені вихователі, які працюють в мережі ліцензованих дитячих дошкільних установ «Мандаринка». Приватний заклад здійснює виховно-освітню підготовку дошкільнят і учнів молодшої школи за програмами раннього розвитку в Києві, Крюковщині, Броварах і Чернігові. Дізнатися більше про «Мандаринки», умови роботи та вартість на місяць, а також знайти найближчий заклад і записатися до нас можна на
сайті.
